2 травня 2026 року, субота.
Про штучний інтелект і дідові книги: пояснення без снобізму і без алармізму. Чому ШІ — інструмент, але не співавтор.
Свирид Опанасович
18 квітня 2026 року, субота
До дедлайну рівно 100 днів. Тобто, через 100 днів має бути повністю готова чернетка Четвертого тому, усі +/- 500 сторінок тексту. Який потім редагуватиметься і скорочуватиметься до читабельного стану. Ну а сам вихід Четвертого тому — до 1 грудня 2026 року. Робота йде набагато бадьоріше, ніж я собі думав, написано вже майже 15% чорнового тексту. […]
14 квітня 2026 року, вівторок.
Чому четвертий том так довго не виходить — дід розповідає чесно і без прикрас. Про шпиталь, про знищені тексти і про план, який цього разу буде виконано.
25 грудня 1991 року. Середа.
Останній пост проєкту. “Good Evening and Merry Christmas to all Americans across our great country” – такими словами розпочав свою різдвяну промову 1991 року президент США Джордж Гербер Уокер Буш. А далі сказав таке… про що мріяв мабуть іще президент Трумен. І точно мріяв Рейган. Проте історія розпорядилася так, що місія повідомити американцям і всьому […]
24 грудня 1991 року. Вівторок.
Звично чимчикуємо до найближчої зупинки і купуємо там свіжі газети. У центрі уваги загальносоюзної преси очікувана з 2 січня 1992 року лібералізація цін в РСФСР. Урядовці заспокоюють населення та обіцяють тримати контроль над цінами і не допустити зростання вартості проїзду у громадському транспорті більш ніж у 2 рази, а цін на горілку й спирт лише […]
23 грудня 1991 року. Понеділок.
Продовжуємо (точніше, вже майже завершуємо) відстежувати хроніку міжнародного визнання незалежності України і звично повертаємося на 30 років назад. Точніше, вперед у минуле! Попередній пост був за 19 грудня, коли Україну визнало Королівство Швеція. Далі, якщо вірити енциклопедіям і довідникам, тривалий час нічого не відбувалося, аж поки Україну 23 грудня не визнав Казахстан. Насправді це не […]
19 грудня 1991 року. Четвер.
У 1991 році небайдужі українці були може й не дуже чемними, але політично дуже сумлінними. Тож не дивно, що і Миколай про нас не забув та підготував Україні приємний подаруночок – нашу новонароджену державу того дня визнала іще одна країна. І яка! Незалежність України визнало Королівство Швеція! Ну нарешті…. В енциклопедіях та довідниках, і навіть […]
16 грудня 1991 року. Понеділок.
Дідусь продовжує публікацію документів зі своєї шухляди до 30-річчя міжнародного визнання незалежності України. Попередній пост був 9 грудня, коли Україну визнали Чехословаччина та Естонія, і хтось із читачів міг би здивуватися тижневій мовчанці – може дід забув чи облінивсь. Ні, не забув і не облінивсь. Просто в період між 9 і 16 грудня Україну не […]
9 грудня 1991 року. Понеділок.
Цей понеділок для іноземних дипломатів був важким. Підписані напередодні Біловезькі угоди стали для всіх справжнім сюрпризом, ніхто не розумів як їх слід трактувати. А їхні столиці вимагали роз’яснень, бо теж нічого не розуміли. Тому акредитовані в Києві генеральні консули з самісінького ранку почали звертатися за роз’ясненнями до дипломатів українських. Українські дипломати бадьоро відповідали, що Біловезькі […]
8 грудня 1991 року. Неділя.
Була цілком собі спокійна неділя, нічого особливого не трапилося. Ну хіба що “величайшая геополитическая катастрофа ХХ века” – підписання Біловезьких угод. Провину за розвал СРСР в Росії традиційно складають Америку, та їхніх вільних чи невільних посіпак: Єльцина, Кравчука і Шушкевича. Котрі зібравшись у Біловезькій Пущі нібито понапивалися і сп’яну розпустили СРСР. Проте, якщо говорити в […]