1

Українцi – народ достатньо зрiлий i сильний, аби дозволити собi вигадувати власнi історичні мiфи i водночас щиро над ними смiятися. Проте перш, нiж смiятися, бажано знати, як усе було насправдi. Бо насправдi все було значно цiкавiше i захопливiше, нiж може вигадати навiть найбурхливiша фантазiя.

З приємністю сповіщаємо, що після отриманого на фронті поранення дідусь Свирид вже достатньо одужав і відновлює підписання охочим своїх книг.

Історія України від діда Свирида з особистою присвятою автора – чудовий подарунок до свят, днів народжень і просто для гарного настрою. Замовляйте 🙂 

Нарешті озвучено і другу книгу “Історії”

Професійний студійний запис. Текст читає неперевершений Євген Малуха

3

Книга перша. Уривок з §2. Початок осiлого життя

…коли, приблизно 10 тисяч років тому первісні люди, успішно будуючи розвинений мезоліт, обгризли кістки останнього в Україні мамонта і перед ними постало сакраментальне питання – що їсти будемо?

Зрозуміло, що це питання не просто так постало. Воно було доволі голосно сформульоване юрбою сердитих жінок, які, взявши руки в боки, грізно посунули на розгублених чоловіків.

– Ну і чим ви думаєте годувати дітей, трясця вашій матері?! – напустилося жіноцтво на дядьків, театрально показуючи на гурт замурзаних дітлахів, котрі, як по команді, почали жалібно плакати, розмазуючи сльози по брудних щоках.

2

Уривок з §5. Доба фентезi

…Недовго кімерійці насолоджувалися відпочинком на пляжах Причорномор’я і Криму. Лишень якихось двісті чи триста років. Аж поки у VII столітті до н. е. там з’явилася незнайома кімерійцям ворожа кавалерія вдосконаленої конструкції.

– Ви хто такі будете? – спитали здивовані кімерійці, підводячись з шезлонгів і затуляючи очі від яскравого сонечка.

– Скіфи ми! – спльовуючи, відповів головний кавалерист, оглядаючи кімерів “розкосими і жадними очима”. І спокійно звелів: “Ану, дуйте із пляжу!”

Кімерійці спробували було рипнутися, але у закованих в панцирі скіфських вершників оті кімерійські потуги викликали лише саркастичний сміх…

2

Уривок з § 14. Княгиня Ольга

…Військо дисципліновано гримнуло щитами і завмерло в очікуванні подальших наказів. Княгиня набрала у груди повітря і звернулася до бійців з приблизно такими словами:

– Воїни! Я слабка жінка, і в мене на руках малий син вашого командира. Якого вбили підлі древляни. Я ніколи! Чуєте мене – ніколи не погоджуся з ганьбою стати жінкою вбивці вашого князя і батька моєї дитини. І я не допущу, щоб той убивця був вашим командиром. Ви бачили, що я зробила з його сватами. І я знаю, що Мал хоче мені за це зараз відомстити. Древляни збирають проти нас потужну армію. Я буду битися, скільки мені вистачить сил. Сил слабкої жінки. Допоможіть мені… – схвильована Ольга замовкла, а малий Святослав почав войовничо розмахувати дерев’яним мечем, голосно вигукуючи: “Буць-буць!”

2

Уривок з § 17. Князь Ярослав

…Це була остання в історії вилазка печенігів проти Русі. Рештки печенізької орди, яка впродовж ста двадцяти одного року майже безперервно псувала нашим предкам кров, пішли з нашої землі кудись у Візантію, і їхні нащадки розчинилися в морі інших народностей.

Ярослав без докорів сумління міг витерти з чола піт і гарним каліграфічним почерком доповнити список знищених нашими предками ворогів словом “печеніги”.

Гігантське значення, яке мала для Русі перемога над печенігами, усвідомлювалося нашими предками і в часи Ярослава. Який вирішив відзначити цю стратегічно важливу перемогу, звівши у Києві величний християнський собор. Літопис стверджує, що саме на честь перемоги над печенігами у 1036 році Ярослав заклав у Києві Софійський собор, котрий стоїть у центрі столиці нашої держави й донині.

Дід думає, що кожен українець має хоч раз в житті побувати в тому соборі. Який є не лише релігійною святинею. Але й символом непоборного духу небайдужих громадян. Бо коли ви оглядатимете частини древньої кладки собору, подумайте, що кожен камінь там клався руками, які незадовго до того тримали спис, меч або пращу…

2

Уривки з Книги 2.

…Ярослав начитався різних книжок, з яких довідався, що в передових державах його сучасності правитель керує своїми володіннями не гасаючи по країні й віддаючи особисті вказівки, а через професійних менеджерів, які у своїй щоденній роботі мусять керуватися писаними правилами. Єдиними для всієї держави. Інакше кожен діятиме на власний розсуд, а звідси — зловживання, самочинство, корупція і бунти. Тому Ярослав вирішив проявити законодавчу ініціативу і дати нашій країні перші писані закони. Хороша справа, нехай князь собі спокійно пише, не будемо йому заважати. А поки дідусь розкаже, у яких умовах жила собі Русь, щоб було зрозуміліше, у чому полягала суть правової реформи Ярослава.

До Ярослава Русь писаних законів не знала, але не можна казати, що наші предки жили в умовах суцільного правового нігілізму. Ні, вони спиралися на віковічні правові традиції своїх предків. Бо й у наших предків, як це не дивно, також були свої предки. А ті прапредки були собі людьми простими й керувалися неписаним звичаєвим правом. За яким справедливість розумілася просто: «Око за око — зуб за зуб». На перший погляд, ніби логічно, але в результаті подібної юридичної практики по містах і селах Русі ходило багато беззубих і однооких.

Бо виглядало тодішнє правосуддя приблизно так.

Уявімо собі сонячний літній ранок на світанку раннього середньовіччя десь на Поліссі. Мальовниче село потопає в садах, подекуди чути гавкіт собак і рохкання свиней. Молодиці насипають курям просо й ліниво сваряться між собою через тини. Аж тут вулицею суне гурт парубків, в одного сорочка заляпана кров’ю. Хлопці рішуче чимчикують до сільського старійшини, заінтриговані молодиці, покинувши курей, рушили за ними. Подамося за селянами й ми та послухаємо, про що там буде мова.

2

— Здоровенькі були, діду! — хлопці поставали у дворі старійшини й чемно поскидали шапки.

— І вам не хворіти, — зиркає дід на парубків з-під сивих кошлатих брів. — Чого прийшли?

— Закон справить треба.

— Який закон?

— Зуб за зуб.

— А шо случилося?

— Та оно Радигосту зуба вибили.

— Хто?

— Та хлопці із сусіднього села.

— А як так сталося?

— Ми прийшли до них дівчину вкрасти, а вони давай битися. От Радигоста їхній коваль і гупнув.

— Дівчину хоч вкрали?

— Ну, як сказать… Вкрасти не вкрали, вона сама з нами прибігла. Дуже Радигоста любить.

— Любиш Радигоста? — дід суворо зиркнув на дівча, яке сором’язливо ховалося за гуртом кремезних хлопців.

— Дуже…

— І беззубого? — всміхнувся дід.

— Ага… — зашарілася дівчина й міцніше притислася щокою до плеча свого жениха.

— Ясно. То ви хочете закон справить? Добре. Десь у мене тут береста була, треба їхньому старійшині позов написати. Бабо, де ти знов писало сховала?

Поки старійшина старанно видряпує на бересті літери, складаючи вимогу про відшкодування заподіяної мешканцю його села шкоди, ми чуємо тупіт кінських копит. То із сусіднього села прискакав хлопчина, який передав від свого старійшини зустрічний позов. У якому висловлюється невдоволення фактом викрадення найпершої в селі красуні й міститься вимога адекватного відшкодування завданого громаді збитку…

2

4

Відгуки

ogerasНеділя, 26 лютого 2017
Читати далі
Найцікавіша книга з історії, яку коли-небудь читала, хоча в школі була чудова вчителька історії та лише відмінні оцінки. Зараз не уявляю, що би мало статись, щоб взяла у руки підручник з історії. Придала через любов до діда, точніше до його стилю розповіді. Вже подарувала кілька книг людям, які, думаю, оцінять її так, як я. Буду передавати книгу з покоління в покоління. Книга просто фантастична! Діду, дай Вам, Боже, здоров'я!
mikbanzaiП'ятниця, 24 лютого 2017
Читати далі
Отримав величезне задоволення від цієї книги. У житті ніколи не читав нічого подібного. Вважаю, що це - зразок того, яким повинен бути шкільний підручник. Читається легко, на одному диханні, написано правдиво, і немає відчуття, що події вигадані або притягнуті за вуха. Автор аналізує історичні події критично, і в той же час з позитивом і гумором. Адже наш народ вижив, тому що сміявся! Величезний респект автору !!! Я б поставив цей твір в один ряд з «Енеїдою» Івана Котляревського.
КнягиняПонеділок, 20 лютого 2017
Читати далі
Вельмишановний дідусю! Щойно з великим задоволенням прочитала вашу першу книгу. Дотепно, легко, та й події запам'ятовується дуже добре. Нервуюсь, коли вже можна буде прочитати продовження? Особливо мені трохи примарилося щось на зразок турецького серіалу про Роксолану - як би це можна було подати кінематографічно! Головне - звичайно, гумор. Хоча інколи й чорний. Але тим і живемо. Дякую!
ТетіП'ятниця, 20 січня 2017
Читати далі
Доброго дня!!! Чекаю виходу другого тому! Здоров'я Вам та наснаги! Дякую за чудову книгу і Ваші цінності. З повагою, Тетяна.
MarinaЧетвер, 19 січня 2017
Читати далі
Доброго дня! Діду, по-перше, вітаю зі святом Вас та Вашу команду! Щиро зізнаюсь, я ніколи не любила історію, ні коли навчалась у школі, ні до недавнього часу.. Причому ніяку, ні історію України ні зарубіжну. І все тому, що відчувала, що в підручниках немає правди, а якщо і є, то її там мізер. Не вважала за потрібне гаяти свій час. Проте, коли я (на жаль, лише нещодавно) натрапила на Ваш аккаунт у фейсбук, то зрозуміла - ОСЬ ВОНО!!! Я щиро вдячна Вам за відданість нашій державі та клопітку працю з написання таких важливих книг! Придбала першу книгу, і дуже задоволена, це одна з найцікавіших книг, які читала в своєму житті. З нетерпінням чекаю на наступні!! З повагою, Марина
adminВівторок, 03 січня 2017
Читати далі
Доброго дня! Вітаємо Вас з Новим Роком! Електронна версія книги планується до продажу, але тільки після виходу п"ятого тому книги!"
RebeleneСереда, 28 грудня 2016
Читати далі
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, чи планується до продажу електронна версія книги? Дякую за відповідь!
serg1605Понеділок, 26 грудня 2016
Читати далі
Доброго вечора! Дуже вдячний за надіслані книги, давно не читав такого прекрасного викладу історії України! Гадаю, І.Котляревський і Остап Вишня були б в захопленні! З нетерпінням чекаиму на наступні частини!
grafСереда, 21 грудня 2016
Читати далі
Доброго вечора. Дуже дякую за книгу, надіслали оперативно, ще й з автографом. Книга надзвичайно цікава, і власне таку історію потрібно давати читати студентам перших курсів - після цього вони зацікавляться академічними книгами. Особисто для мене книга відкриття, а її гумор піднімає настрій. Раджу читати її усім!!!
adminВівторок, 13 грудня 2016
Читати далі
Доброго дня, Вікторіє. Ви замовили книгу і написали листа у вихідний день, тому Вам і не відповіли одразу на Ваш лист. Зразу після вихідних ми відправили Вам замовлення і відповіли на Ваш лист. Якщо у Вас ще є якісь запитання, то Ви їх можете написати нам на емейл didsvyryd.history@gmail.com. З повагою, команда діда Свирида.
ogerasПонеділок, 12 грудня 2016
Читати далі
Найцікавіша книга з історії, яку коли-небудь читала, хоча в школі була чудова вчителька історії та лише відмінні оцінки. Зараз не уявляю, що би мало статись, щоб взяла у руки підручник з історії. Придала через любов до діда, точніше до його стилю розповіді. Вже подарувала кілька книг людям, які, думаю, оцінять її так, як я. Буду передавати книгу з покоління в покоління. Книга просто фантастична! Діду, дай Вам, Боже, здоров'я!
zapolskayaПонеділок, 12 грудня 2016
Читати далі
Доброго дня! Замовила 10-го грудня 2016 року книгу "Історія України від Діда Свирида", оплатила карткою Приватбанку. Окрім листа з підтвержденням замовлення більше ніякої інформації не надійшло. Я додатково на вказану електронну адресу (svyrydsite@gmail.com) написала листа з проханням зв`язатися зі мною...у відповідь тиша. Прошу зреагувати на моє замовлення або лист! Дякую.
adminПонеділок, 10 жовтня 2016
Читати далі
Доброго дня, Макс. У нас дійсно були певні технічні проблеми, але зараз вже все працює коректно. Якщо у Вас є ще якісь запитання, то Ви можете написати нам на емейл didsvyryd.history@gmail.com і ми обов"язково Вам допоможемо. З повагою, команда діда Свирида."
МаксП'ятниця, 02 вересня 2016
Читати далі
Друзі, підкажіть будь-ласка. При замовленні, в пункті доставка, вибираю нову пошту, місто, а як відділення вибрати, там чи помилка, чи то я щось не так роблю.
mikbanzaiВівторок, 30 серпня 2016
Читати далі
Дякую дуже за книжку! Побільше б таких книжок було б - то я б із школи б не вилазив.
ape_ssНеділя, 28 серпня 2016
Читати далі
Добрий день! Коли вже вийде другий том історії України??? Не можу дочекатися 🙂
ОленаПонеділок, 18 липня 2016
Читати далі
Добрий день! Оплатила книжку "Історія України від Діда Свирида" (Оплата замовлення № 1ec307853). Планую забрати самотужки с Михайлівської, 15, але не отримала зворотній зв"язок, крім квітанції про оплату. Підкажіть, будь-ласка, чи є книжка в наявності, коли і як можна її отримати?"
yurkinsЧетвер, 30 червня 2016
Читати далі
В се О.К. Непорозуміння вийшло. Команда Діда Свирида - респект!
yurkinsВівторок, 28 червня 2016
Читати далі
книжка була оплачена і підтверджена 06.06. Зараз 28.06. - Ані слова відгуку. Писав Дідові на мордокнижку, писав на свиридсайт@жмейл.ком - глухо. Альо народ - у мене 02.06 зустріч випускників 20 років, я хотів ту книжку подарувати класній нашій керівничці, яка викладала в нас історію. Негарно виходить.
ЮліяВівторок, 21 червня 2016
Читати далі
Чудова книга, читається як дуже повчальний анекдот! Історія України постає не вмита кровавими слізьми, як ми її вчили в школі, а цікава, гідна, з гордістю та зі своєрідним українським характером! Дуже дякуємо та чекаємо на наступні частини книги!
VesnaЧетвер, 16 червня 2016
Читати далі
Книгу получил вовремя и без замечаний, спасибо. С нетерпением ожидаю выхода последующих томов! 🙂 С уважением, - И.Рыбак
Попередній
Далі