19 грудня 1991 року. Четвер.

У 1991 році небайдужі українці були може й не дуже чемними, але політично дуже сумлінними. Тож не дивно, що і Миколай про нас не забув та підготував Україні приємний подаруночок  – нашу новонароджену державу того дня визнала іще одна країна. І яка! 

Незалежність України визнало Королівство Швеція! 

Ну нарешті….

В енциклопедіях та довідниках, і навіть на сайті Українського Інституту національної пам’яті, чомусь вказується, що Швеція визнала Україну ще 18 грудня. І не сама, а нібито разом із Норвегією та Вірменією. Не знаю, звідки вони це взяли, бо в дідовій шухляді документальних підтверджень цьому немає. 

Натомість є ось такий документ – від 19 грудня 1991 року – в якому міністр закордонних справ Швеції, пані Марґарета аф Уґґлас, сповіщає свого українського колегу, пана Анатолія Зленка, про історичне рішення уряду Королівства Швеція. Із задоволенням його публікую.

Що стосується Норвегії, то тамтешній міністр закордонних справ, пан Торвальд Столтенберг (рідний син якого – Єнс – трудиться зараз генсеком НАТО), підпише подібний лист трошки згодом. І теж, до речі, на свято 🙂

Таким чином, на Миколая в дев’яносто першім році Україну визнала ще одна держава і дідовий список станом на 19.12.1991 виглядав отак.

1. Грузія – 27 серпня 1991 року

2. Литва – 21 листопада 1991 року

3. Польща – 2 грудня 1991 року

4. Канада – 2 грудня 1991 року

5. Угорщина – 3 грудня 1991 року

6. Словенія – 3 грудня 1991 року

7. Латвія – 4 грудня 1991 року

8. Росія – 5 грудня 1991 року

9. Хорватія – 5 грудня 1991 року

10. Болгарія – 5 грудня 1991 року

11. Аргентина – 5 грудня 1991 року

12. Болівія – 5 грудня 1991 року

13. Куба – 6 грудня 1991 року.

14. Чеська і Словацька Федеративна Республіка – 9 грудня 1991 року

15. Естонія – 9 грудня 1991 року

16. Туреччина – 16 грудня 1991 року

17. Швеція – 19 грудня 1991 року

Далі буде.

P.S. Копії документів про міжнародне визнання України дідусь публікує не щоб похвалитися – дивіться, що в мене є! А щоб вони збереглися. Бо це наша Історія. 

Фейсбук, звісно, місце дуже надійне, але хто тут буде коли їх шукати… Тому на дідовому сайті я зробив окремий розділ “Дідова шухляда”, куди копіюю і ці пости разом з копіями документів. А трохи згодом заллю туди усі збережені документи, які варті наукової уваги. Може вони потім комусь із істориків чи просто допитливих громадян знадобляться. 

З Миколаєм вас, друзі! 🙂